Поиск
Самопиар

Самопиар

Подписчики: 24 подписчиков
ID: 51084282

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

sprsamopiar

ЗеЛеНі СВЯТА __ ПІДКАМІНЬ 12.06.2011. Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.
НАГАДАЙМО ЦІ ЕЛЕМЕНТИ І ГОЛОВНІ АТРИБУТИ
ЗАЛИЙМО ГОРЛЯКУ І ЗУСТРІНЕМ ЛІТО РАЗОМ
--------------------------------------------------------------
по багатьох проханнях вдруге, спеціальний гість:
• MARIC LVOV
Артист лейбла Dead Imagination Records
Постійний гість багатьох радіостанцій СНД.
Засновник найгарячішого радіо-випуску в Україні та Росії ELECTRO Operation.
Учасник Electronic Music Conference 2010.
Засновник промо-групи Brothers Promo.
Засновник SUPER DJ SCHOOL.
Організатор велико-маштабного фестивалю SUNDESIRE festival (який пройде незабаром 06.07.2011 по 10.07.2011. с.Олесько_куди ми вас і запрошуємо)
--------------------------------------------------------------
також для вас працюватимуть:
• ND-Y (Львів)
• PowerShot (м.Львів)
• Electro DNK (SDJ м.Львів)
• Kymar (м.Броди)
• DMC NI$Є (Львів)
--------------------------------------------------------------
ВХІД:
попередній продаж білетів - 20грн.
на вході становитиме - 30грн.
---------------------------------------------------------------
УВАГА:
ПІД ЧАС ВЕЧІРКИ ПРОВОДИТИМУТЬСЯ КОНКУРСИ, НА ВАС ЧЕКАЮТЬ НЕСПОДІВАНІ ПОДАРУНКИ. УСІ ХТО БУДУТЬ В ЗЕЛЕНОМУ МАТИМУТЬ МОЖЛИВІСТЬ ВИГРАТИ ЯЩИК ПИВА!

ЗеЛеНі СВЯТА __ ПІДКАМІНЬ 12.06.2011

@Загайпіль@. Загайпіль вперше згадується в письмових джерелах 80-х років XIII століття.
В селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека.
ЗАГАЙПІЛЬ
До складу сільської ради входить троє сіл: Загайпіль, Назірна, Кобилець. Офіційна назва і народна вимова співзвучні. Назва села утворилась від словосполучення «за гаєм поле», походить від того, що перші поселення людей розташувалися за гаєм, який ріс поблизу. Село засноване приблизно в 12-13 ст. Перша згадка про село датується 1400 роком. Про давнє походження села свідчить назва одного з урочищ – Могили. Тут знаходився спостережний пункт на випадок наближення татаро-монгол. Село розташоване на 15 км східніше від Коломиї і на 90 км – від Івано-Франківська. З північного заходу на південний схід протікає річка Турка, яка поділяє село на дві майже рівні частини. В Турку впадає потічок Млинівка. Місцевість гориста, грунти чорноземні. Загайпіль межує на півдні з Назірною, на північному заході – з Підгайчиками, на півночі – зі Старим Гвіздцем, на сході – з Малим Гвіздцем і Кобильцем. Поблизу села проходить залізниця, яка зв’язує Івано-Франківськ і Козятин. Народні назви вулиць: Кугутівка, Мельники, Той кут, Горішня, Хриптюкова, Польська. Великим тягарем лягла на плечі селян імперіалістична війна 1914-1918 років. 30 загайпільців загинули, багато повернулися каліками. 26 жовтня 1939 р. в с. Загай полі вперше було продемонстровано кіно. 3 липня 1941 року село окупували німці. До 20 осіб було вислано в Німеччину на примусові роботи. 27 березня 1944 року населений пункт було визволено, боїв не було. В роки Другої світової війни загинуло 40 жителів села, 1941-1944рр. було знищено 14 єврейських сімей. За свідченнями очевидців, 1942 року в селі було засновано Організацію українських націоналістів. На території села було два схрони-криївки, де в грудні 1945р. через зраду загинули п’ять повстанців у бою з енкаведистами. 25 серпня 1995 року останки борців за незалежність України було перепоховано на сільському цвинтарі. Перепоховані: Григорій Мельник, інвалід австрійської армії; Йосафат Мельник, був у проводі Степана Бандери; Іван Андрійчук, Іван Федорак, Дмитро Палагіцький з Острівця. На території села було кілька пам’ятних хрестів, та всі вони були зруйновані. Капличка на честь скасування панщини зруйнована 1963 року, а 1992-го на її місці збудовано нову цегляну капличку. Ініціатором був Дмитро Довганюк. У центрі села 1965 року було збудовано обеліск слави (бетон) на честь воїнів, які загинули на фронтах Другої світової війни. Напис «Вічна слава героям!», на бетонних плитах написані імена полеглих воїнів. Брали участь у війні в Афганістані два брати – Віктор і Василь Козарізи. Церква Різдва Пресвятої Богородиці побудована з дерева 1900 року. Обряд греко-католицький. Громада УГКЦ зареєстрована в 1992 році. Священник – Микола Малярчук. 1998 року зареєстровано громаду УАПЦ, яка збудувала церкву, освячену в 2000 році. Священник – Петро Фурик. Храмове свято 21 вересня – день Різдва Пресвятої Богородиці. Цвинтар один. До 1900 року в селі не було школи, зате було дві корчми, які проіснували до 1939 року. З 1902 року почала працювати рільнича, потім початкова школа, де працював один, а потім два вчителі. З 1951 року – семирічна, з 1960 року – восьмирічна школа, тепер ЗОШ І-ІІ ступенів (9 класів). В 1990 році розпочалось будівництво нової двоповерхової школи на 268 учнівських місць з класами-кабінетами, актовим і спортивним залами, їдальнею. 1 вересня 1999 року школу здали в експлуатацію. Тепер тут навчається 147 учнів, працює 17 учителів. Опалення центральне, газова котельня, є 5 котлів. Директор школи – Марія Семчук, очолює школу з 1985 року. Є дитячий садок (завідуюча Тетяна Кмець). В 1968 році побудовано клуб на 250 місць (завідувач Михайло Надурак). Працюють гуртки: драматичний, якому в 1998 році присвоєно звання народного, вокальний, хоровий, художнього слова. Сільська бібліотека розміщена в приміщенні клубу (завідуюча Любов Будейчук), книжковий фонд – 9600 примірників. ФАП розміщено в оренд

@Загайпіль@

Організація весілля в традиційному, народному стилі.. «Від середи до середи, хоч на призьбі сиди»
Мистецьке Об’єднання «Глечик» пропонує професійну організацію та проведення в традиційному народному стилі весіль, мистецьких подій, празників та обрядів, із залученням досвідчених артистів, фольклористів, етнографів та носіїв традиції, а саме: - Безкоштовні поради щодо проведення традиційного народного, весілля власними зусиллями. - Організація традиційного українського народного весілля (вибір регіонального обряду, складення сценарію, поради щодо пошиття весільних строїв, вибір місця, підбір музик та артистів, кухня та транспортування). - Організація сучасного українського весілля з стародавніми українськими обрядами та звичаями. - Великий (понад 15 років) досвід у організації та проведенні традиційних, народних весіль, обрядових свят, концертів, фестивалів та вистав в Україні та закордоном (Австрія, Угорщина, Польща та Росія). - Можливість проведення мистецьких подій в будь-якому хуторі, селі чи місті України або земної кулі. - Багаторічна (понад 15 років) співпраця з провідними фольклорними гуртами та артистами, автентичними колективами, особисті знайомства з найкращими українськими та закордонними артистами, фольклористами, етнографами. - Великий архів обрядів, звичаїв, ігор, пісень та музики з різних регіонів України зібраний у власних фольклорних експедиціях та напрацьований з бібліотечних фондів. - Велика приватна колекція українських старожитностей (ікон, народних картин, килимів, рушників, народного одягу та гончарних виробів), що дозволяє робити унікальні виставки та використовувати її для створення незабутньої атмосфери Вашого свята.
- Власні творчі одиниці фольклорний гурт «Божичі» та етно-роковий гурт «PoliКарп».
http://www.facebook.com/pages/Organizacia-vesilla-v-tradicijnomu-narodnomu-stili/136975722994609
http://www.facebook.com/photo_search.php?oid=139386032739180&view=all#!/group.php?gid=139386032739180
http://vkontakte.ru/club18656375
http://community.livejournal.com/ethno_wedding/1247.html
Довідки:
Skype:Валерій Гладунець
тел. +380936395804,
e-mail: etnoevolution@gmail.com

Організація весілля в традиційному, народному стилі.

█▓▒░ ШЫГЫРДАН САБАН ТУЕ █▓▒░. Сабантуй, издревле отмечающийся как календарный обряд в честь пробуждения природы и весеннего сева, является главным национальным праздником татарского народа, составной частью его образа жизни. Благодаря заразительной лихости, всеобщему веселью, жизнеутверждающему народному юмору, массовости, где каждый является одновременно и участником, и зрителем, Сабантуй давно стал общим праздником и других народов. Привлекательны самобытность обрядов, национальная борьба кёрёш, скачки и другие состязания и аттракционы массового действа.

█▓▒░ ШЫГЫРДАН САБАН ТУЕ █▓▒░

Народная азбука православия. Приметы и суеверия.. Всё о православии и народных приметах и суевериях связанных с церковными обрядами.Постные и скоромные блюда.Народные и церковные праздники в древности и традиции современные.Добро пожаловать!

Народная азбука православия. Приметы и суеверия.