Поиск
Складчики

Складчики

Подписчики: 605 подписчиков
ID: 221394480

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

skladchikiru

Руская культура. Театр, основанный на драматургии в соединении с народным искусством и национальной историeй, — большая редкость. А профессия театрального режиссера народного праздника и обряда и вовсе эксклюзивная специальность. Сегодня этому почти никто не учит.

Руская культура

Перёдский сельский Дом культуры и библиотека. Перёдский СДК ведёт творческую досугово-развлекательную работу с населением. Занимается развитием и сохранением народных традиций и обрядов.

Перёдский сельский Дом культуры и библиотека

ЗеЛеНі СВЯТА __ ПІДКАМІНЬ 12.06.2011. Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.
НАГАДАЙМО ЦІ ЕЛЕМЕНТИ І ГОЛОВНІ АТРИБУТИ
ЗАЛИЙМО ГОРЛЯКУ І ЗУСТРІНЕМ ЛІТО РАЗОМ
--------------------------------------------------------------
по багатьох проханнях вдруге, спеціальний гість:
• MARIC LVOV
Артист лейбла Dead Imagination Records
Постійний гість багатьох радіостанцій СНД.
Засновник найгарячішого радіо-випуску в Україні та Росії ELECTRO Operation.
Учасник Electronic Music Conference 2010.
Засновник промо-групи Brothers Promo.
Засновник SUPER DJ SCHOOL.
Організатор велико-маштабного фестивалю SUNDESIRE festival (який пройде незабаром 06.07.2011 по 10.07.2011. с.Олесько_куди ми вас і запрошуємо)
--------------------------------------------------------------
також для вас працюватимуть:
• ND-Y (Львів)
• PowerShot (м.Львів)
• Electro DNK (SDJ м.Львів)
• Kymar (м.Броди)
• DMC NI$Є (Львів)
--------------------------------------------------------------
ВХІД:
попередній продаж білетів - 20грн.
на вході становитиме - 30грн.
---------------------------------------------------------------
УВАГА:
ПІД ЧАС ВЕЧІРКИ ПРОВОДИТИМУТЬСЯ КОНКУРСИ, НА ВАС ЧЕКАЮТЬ НЕСПОДІВАНІ ПОДАРУНКИ. УСІ ХТО БУДУТЬ В ЗЕЛЕНОМУ МАТИМУТЬ МОЖЛИВІСТЬ ВИГРАТИ ЯЩИК ПИВА!

ЗеЛеНі СВЯТА __ ПІДКАМІНЬ 12.06.2011

SoliDeo і фанклуб :). Хор SoliDeo церкви Пресвятої Євхаристії у м.Львові запрошує до свого фанклюбу :)))
Ідея створення молодіжного хору в його майбутніх учасників виникла ще влітку 1996 року на вакаціях у місті Мукачевому. Свою співочу історію хор “SoliDeo” веде від Різдва 1996 року, коли у Штутґарді (Німеччина), на З’їзді спільноти Тезе, невеличкий гурт молодих учасників парафіяльного хору церкви Святого Онуфрія, що у Львові, виявив, що може співати сам. Саме ці хлопці і дівчата стали осердям Молодіжного хору при організації „Українська молодь – Христові”.
На початку 1997 року Домініканський собор повернув собі первісне призначення – став церквою Пресвятої Євхаристії УГКЦ. Новостворений Молодіжний хор УМХ отримав запрошення співати у Центрі душпастирства молоді – храмі Пресвятої Євхаристії. Першу свою Літургію хор відспівав 6 квітня 1997 року і відтоді щосвята і щонеділі тішить парафіян своїм духовним співом. Згодом з’явилася і вдала назва для хору – перші слова напису, викарбуваного на фасаді храму – „Soli Deo honor et gloria”. За ці роки, завдяки професійності й талантові незмінного диригента і натхненника Ірини Мельник, витворився колектив зі своєрідним обличчям, співоча родина, де учасники (на перших порах – безтурботні учні і студенти, а тепер – студенти, дипломовані спеціалісти – музиканти і юристи, філологи і біохіміки, редактори і економісти) усі поєднані любов’ю до музики, пісні, спільної молитви.
На десятирічній географічній мапі “SoliDeo” :
- участь у загальному хорі на щорічних новорічних зібраннях спільноти „Тезе” у Штутгарді ( Німеччина, 1996-1997рр.), Будапешті (Угорщина, 2001-2002рр.);
- Літургії Східного обряду і концерти у рамках Міжнародного екуменічного християнського табору праці і молитви „Злагода” (Батіна, Хорватія – 1998р.; Тітувенай, Литва – 1999р.; Гільдесгайм, Німеччина – 2000р.; Ковель, Сербія – 2001р.; Занарач, Білорусія – 2002р.);
- зустрічі зі Святим Отцем Іваном-Павлом ІІ в Парижі (Франція, 1997р.) та зі Святим Отцем Бенедиктом XVI у Кьольні (Німеччина, 2005р.);
- участь у святкуванні Днів Університету в Римі (Італія, 2000р.);
- відвідини і вшанування молитовним співом могил українських патріотів у Перемишлі (Польща, 2002), молитва на могилі автора українського гімну Михайла Вербицького;
- урочиста Літургія і святкування з нагоди Храмового Празника та 20-ліття посвячення церкви Святих Володимира і Ольги у м. Ганновер, (Німеччина, 25 липня 2004 р.);
- проща до Меджугор’я (Боснія і Герцеговина, березень 2005 р.);
- концерти у трьох містах Голландії та Вечірня на вечері пам’яті о. Генрі Ноуена – голландського священика і письменника-богослова в листопаді 2005 року…
На усіх цих зустрічах звучало прохання заспівати гарну українську народну пісню. Хочемо назавжди запам’ятати усміхнені обличчя французів, захоплені очі італійців, щирі оплески сербів, підспівування „Червоної рути” німцями, білорусами, литовцями...
За 10 років у лоні хору з’явилося з десяток подружніх пар, а наші батьки і матері виховують молодше співоче покоління :)))
Ласкаво пропонуючи сьогодні Вашій увазі свій співочий доробок, хор “SoliDeo” сердечно зичить Вам приємного слухання сповнених теплом і любов’ю музичних творів.

SoliDeo і фанклуб :)

****Ми Українці****. Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.
Але звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це – втілені в рухи і Бію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана з звичаями народу.
Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому.
Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського, родинного і суспільного життя. Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються а найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ в одну націю. Звичаї, як і мова, виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу.
В усіх народів світу існує повір’я, що той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо він загублений для свого народу.
У нашого, українського народу існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками.
Вовкулака – це завжди понурий, завжди чимось незадоволений чоловік; в день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі і має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї; а в день зимового Миколи він знову перекидається чоловіком. Вовкулака, бувши в людській постаті, до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає.
Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питається:
Чи ти рано до схід-сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв – це такий же великий гріх для матері, як і гріх не молитися Богові.
Наша Україна велика. Українці розселені на багатьох сотнях кілометрів від Кубані по Сян і ще донедавна були розірвані різними державними кордонами. Живе на Україні 45 мільйонів людності, які, на щастя, мають більше звичаєвих особливостей спільних, ніж різних.
Коли ми почнемо приглядатися, то побачимо, що звичаї нашого народу на диво між собою близькі. Хто його знає, чи не є саме ця близькість звичаїв тим цементуючим матеріалом, що перемагає своєю міццю всі інші сили, які працюють на руйнування єдності нашого народу.
Усна народна творчість також може служити класичним прикладом єдності між усіма українськими землями. Ця спільність мови та звичаїв завжди була тими вузлами, які зв’язували наш народ, коли він був штучно поділений державними кордонами. Не випадково в Україні існує повір’я, що духи всіх дітей – живих і мертвих, забутих і без вісти пропалих – на Святий Вечір злітаються до своїх матерів на таємну вечерю, і ніякі віддалі, кордони, кам’яні мури і залізні брами цьому перешкодити не можуть.
Як бачимо, звичаєвий обряд “Святої Вечері” символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного народу, однієї нації.
Ми, українці, нація дуже стара, і свою духовну культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. Разом із християнством Візантія принесла нам свою культуру, але саме свою культуру, а не культуру взагалі. У нас на Україні вже була національна культура, і Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної, батьківської культури.
Всі ці рухи, дії і слова, що на перший погляд не мають ніякого значення в житті людини, віють на серце кожного з нас чаром рідної стихії і є для душі живущим бальзамом, який сповнює її могутньою силою.

****Ми Українці****