Поиск
Maxcva | Praefecturae Centralis | U.T.O.P.I.A.

Maxcva | Praefecturae Centralis | U.T.O.P.I.A.

Подписчики: 43 подписчиков
ID: 190182817

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

закрытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

maxcva

Описание

Столица Утопической Федерации, а равно всех миров и мирков вместе взятых!

Мастерская Любава. Нынешний, сумасшедше скоростной и богатый мир, в котором ежедневно появляются сотни новых технологий, в своём бесконечном движении вперёд и вверх, как нельзя лучше располагает к тому, чтобы обратиться к истокам, и проследить связь с древней мудростью, с наследием наших предков, которые совсем недавно представления не имели о телевидении, сотовой связи и миллионе прочих прелестей современного мира. Сегодня, в 2020-м ещё живы представители поколения, которое выросло в деревнях, на натуральном хозяйстве и исконно народной культуре.
Именно сегодня назрела необходимость обратиться к народной культуре: широко используя потенциал народной педагогики, дать знания о традиционной народной кукле, предоставить своим детям возможность не только обучаться изготовлению кукол, но и изучать быт, обряды, обычаи русского народа, принимать участие в народных праздниках.
Я хочу найти единомышленников среди своих земляков, на земле Бабынинской, и просто среди друзей, которым интересна эта тема. В этом нам поможет интернет, как бы это не звучало странно, в разговоре об истоках народной культуры.
Мы будем говорить о куклах.
Давайте определимся сразу - изготовление куклы не имеет жесткой системы выкроек и лекал, поэтому, в результате работы по единому технологическому процессу мы всегда имеем индивидуальный результат. Куклы могут быть подобны, но они никогда не будут одинаковы. Куклы безлики, но они не безличны, в каждой куколке всегда чувствуется «почерк» мастера, изготовившего её. Самое позитивное и радостное это то, что процесс изготовления обязательно приносит нам радость и удовлетворение. Здесь, как и в любом индивидуальном творчестве мы соприкасаемся с отсутствием понятия неудачи, неправильности.
Если вы взрослый человек, и делаете куклу с ребёнком, то, тем самым, вы даёте ему возможность осваивать в процессе изготовления куклы приемы работы с разными материалами. Работа с мягким материалом дает ощущение тепла, нежности, в процессе изготовления развивается мелкая мускулатура пальцев, происходит массаж рук. Все это влияет на развитие мышления и речи вашего ребёнка. В процессе занятий по изготовлению кукол у детей развиваются такие качества, как усидчивость, усердие, умение доводить начатое до конца. Если ваш ребёнок застенчив, закомплексован, то в игре он часто заменяет себя куклой. И здесь уже наша кукла выполняет коррекционную функцию. Кроме того, работа над изготовлением человеческих фигурок развивает пространственное воображение и творческие способности. Здесь мы тренируем чувство ритма, пропорций, цвета, глазомер, эстетический вкус), развиваем память и внимание у детей. Это нам поможет развить умение сравнивать и находить отличия между двумя и более объектами, восстанавливать по памяти ранее увиденное.
Мы знакомимся со славянской культурой и изготовление кукол детьми является ступенью к познанию народной культуры, наследию народного искусства, древнего и богатого. Это дает им возможность принимать участие в народных праздниках, совершать определенные обрядовые действия.

Мастерская "Любава"

УКРАЇНА БУДЬМО.Я ПИШАЮСЬ,ЩО Я УКРАЇНЕЦЬ,ТОМУ ЩО,.
Здрастуйте я керівник групи,звуть мене Андрій.Я пишаюсь,що я виріс і живу в Україні,що я Українець,Хохол,тому що ми Українці,Хохли Найкращі.Україна - це моя Батьківщина. Ми - Українці,Це звучить гордо.Ця група для тих українців, які дуже люблять свою країну,рідненьку Україну дійсно патріоти своєї країни.
Для тих, кому наша Батьківщина небайдужа. Ми любимо Неньку Україну!
Мета цієї групи виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки-України, ознайомлювати з народними звичаями, традиціями і обрядами.
Станьмо пліч-о-пліч, з вірою в свої сили і з повагою один до одного, з любов'ю до країни, в якій народились і живемо!!!
Українці, нам пора бути РАЗОМ і спільними зусиллями показати всьому світу,що Україна незалежна країна,яка ніколи і нікому не буде підчиняється і ми українці не позволемо,ні одній країні в світі знущатися з нас.
Так що УКРАЇНЦІ,ХОХЛИ,ПАТРІОТИ ДАВАЙТЕ ОБ’ЄДНУВАТИСЬ,чим більше нас буде,тим ми сильніше будемо і доведемо,що ми УКРАЇНЦІ НАЙКРАЩІ, друг за друга скеля.
ІНТЕРЕСИ ГРУПИ:Для тих хто любе чарівну і красиву жіночу стать,авто,політика,футбол,музику 60-70 років(AC/DC, Adriano Celentano, Alice Cooper, Beatles, Black Sabbath, Cliff Richard, Creedence Clearwater Revival, Deep Purple, Doors, Elvis Presley, Gene Vincent, Jimi Hendrix, Kiss, Led Zeppelin, Nazareth, Nino Ferrer, Ozzy Osbourne, Paul Anka, Pink Floyd, Queen, Ray Charles, Rolling Stones, Shocking Blue, Slade, Steppenwolf, Stray Cats, Uriah Heep, Whitesnake, Wings і багато інших)
ЧЛЕНСТВО В НАШІЙ ГРУПІ зовсім неозначає,що ви повинні слухати конкретно музику 60-70 років чи подобався тільки футбол,політика,авто.Тут збираються однодумці любящі Україну,які просто хочуть поговорити,подружитися і зустріти тут нормальних людей.
ЗАБОРОНЕНО в групі виражатись матом, вульгарні слова, непристойності,робити погані речі і погано звертатися до людей.

УКРАЇНА БУДЬМО.Я ПИШАЮСЬ,ЩО Я УКРАЇНЕЦЬ,ТОМУ ЩО,

фольклорний ансабль Джерело (м.Рівне). Фольклорний гурт „Джерело”
Кафедра музичного фольклору
Інститут мистецтв
Рівненський державний гуманітарний університет
Керівник Раїса Цапун
У 1987 р. на кафедрі народно-хорового співу Рівненського державного інституту культури Раїсою Цапун та Іваном Синельниковим створено фольклорний гурт “Джерело”. Цей творчий колектив з дня створення є володарем Гран-прі Всеукраїнського фестивалю “Лесина пісня” у Луцьку (1988), лауреатом міжвузівського фестивалю самодіяльної творчості студентів у Миколаєві (1987), Республіканського радіоконкурсу “Нові імена” у Києві (1989), Всеукраїнського пісенного фестивалю “Повстанські ночі” у Рівному (1997), Міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури “Древлянські джерела” у Рівному (1998, 2005), Міжнародного фольклорного фестивалю “Коломийка - 1998” і “Коломийка - 2000” (Івано-Франківщина), Слов’янського фольклорного фестивалю “Коляда” у Рівному (1999,2006), Всеукраїнського фестивалю гумору “Лауреат Нобельської премії” у с. Нобель Зарічненського р-ну Рівненської обл. (2003,2005,2007/гурт „Джерело”, “Жайвір”, дует“Намистечко”), Міжнародного фестивалю молодіжних фольклорних колективів “Красная горка” у Брянську /Росія, 2006/, Міжнародного фольклорного фестивалю національних культур “Поліське коло” у м.Чернігові (2007), дипломантом Слов’янського фольклорного фестивалю “Коляда” у м. Рівне (1996, 2002, 2004), Міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури “Древлянські джерела” у Рівному (2003, 2004, 2007,2010), Міжрегіонального фестивалю хорового мистецтва “Великодні піснеспіви” у Рівному (2003, 2004), Міжнародного фестивалю весільної трвадиції „Рожаниця” у с. Бобриця Київської обл.(2010), учасником Міжнародного фестивалю народної музики у Сопоті (Польща, 1990), фестивалю “Польсько-українські музичні зустрічі” на Підляшші (Польща, 2003), фестивалю «На Івана, на Купала» на Підляшші (Польща, 2010); відбіркового туру ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики „Червона рута” у Рівному 2010),творчого звіту фольклорних колективів Рівненщини на ВДНГ у Москві (1988), концерту міжнародної наукової конференції “П.П.Сокальський і музична фольклористика” у Києві (1988), фестивалю етнічної культури „Галас-2006” у Острозі (2006), фестивалю пісенно-музичного мистецтва „Різдвяні піснеспіви”у Рівному (2005, 2008, 2009, 2010, 2011). Всеукраїнського фестивалю гумору “Лауреат Нобельської премії” у с. Нобель Зарічненського р-ну Рівненської обл.(2008)
Участь у телепередачах Українського комітету по радіо і телебаченню м. Київ «Відеомлин» (1990), «Сонячні кларнети (1990), «Веснянки Рівненщини (1990), «Щедрий вечір (1990).
Проведено ювілейні концерти фольклорного гурту „Джерело” з нагоди його 10-ти річчя (1997), 15-ти річчя(2002), 20-ти річчя (2007). За результатами творчої діяльності управлінням культури Рівненської облдержадміністрації та управлінням культури і туризму Рівненського міськвиконкому фольклорний ансамбль “Джерело” нагороджений сертифікатами “Кращий фольклорний колектив 2005 та 2006 року”. А гурт “Жайвір”/кер.Раїса Цапун/ – нагороджений сертифікатом “Кращий фольклорний колектив” 2005 року та автентичний дует у складі Ірини Бородійчук та Наталки Корчевської (учасниці „Джерела”) – нагороджений сертифікатом «Кращий автентичний дует 2006 року». Учасниками гурту відтворені давні народні обрядові традиції Рівненського та Житомирського Полісся. Із весільного обряду відтворено „Коровай”,”Вінкоплетини”, „Розплітання коси”, „Викуп молодої та пришивання квіток”, „Ділення короваю”, Перезов”. Серед календарно-обрядових звичаїв відтворено весняний обряд „Турмаса”, веснянки та весняні ігри, гаївки, троїцький обряд „водіння Куста”, купальський та жниварський обряди, колядки та щедрівки, обряд «Поколядщина». Багато в репертуарі жартівливих, родинно-побутових та соціально-побутових пісень. Репертуар записаний керівником та учасниками гурту.

фольклорний ансабль "Джерело" (м.Рівне)

@Загайпіль@. Загайпіль вперше згадується в письмових джерелах 80-х років XIII століття.
В селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека.
ЗАГАЙПІЛЬ
До складу сільської ради входить троє сіл: Загайпіль, Назірна, Кобилець. Офіційна назва і народна вимова співзвучні. Назва села утворилась від словосполучення «за гаєм поле», походить від того, що перші поселення людей розташувалися за гаєм, який ріс поблизу. Село засноване приблизно в 12-13 ст. Перша згадка про село датується 1400 роком. Про давнє походження села свідчить назва одного з урочищ – Могили. Тут знаходився спостережний пункт на випадок наближення татаро-монгол. Село розташоване на 15 км східніше від Коломиї і на 90 км – від Івано-Франківська. З північного заходу на південний схід протікає річка Турка, яка поділяє село на дві майже рівні частини. В Турку впадає потічок Млинівка. Місцевість гориста, грунти чорноземні. Загайпіль межує на півдні з Назірною, на північному заході – з Підгайчиками, на півночі – зі Старим Гвіздцем, на сході – з Малим Гвіздцем і Кобильцем. Поблизу села проходить залізниця, яка зв’язує Івано-Франківськ і Козятин. Народні назви вулиць: Кугутівка, Мельники, Той кут, Горішня, Хриптюкова, Польська. Великим тягарем лягла на плечі селян імперіалістична війна 1914-1918 років. 30 загайпільців загинули, багато повернулися каліками. 26 жовтня 1939 р. в с. Загай полі вперше було продемонстровано кіно. 3 липня 1941 року село окупували німці. До 20 осіб було вислано в Німеччину на примусові роботи. 27 березня 1944 року населений пункт було визволено, боїв не було. В роки Другої світової війни загинуло 40 жителів села, 1941-1944рр. було знищено 14 єврейських сімей. За свідченнями очевидців, 1942 року в селі було засновано Організацію українських націоналістів. На території села було два схрони-криївки, де в грудні 1945р. через зраду загинули п’ять повстанців у бою з енкаведистами. 25 серпня 1995 року останки борців за незалежність України було перепоховано на сільському цвинтарі. Перепоховані: Григорій Мельник, інвалід австрійської армії; Йосафат Мельник, був у проводі Степана Бандери; Іван Андрійчук, Іван Федорак, Дмитро Палагіцький з Острівця. На території села було кілька пам’ятних хрестів, та всі вони були зруйновані. Капличка на честь скасування панщини зруйнована 1963 року, а 1992-го на її місці збудовано нову цегляну капличку. Ініціатором був Дмитро Довганюк. У центрі села 1965 року було збудовано обеліск слави (бетон) на честь воїнів, які загинули на фронтах Другої світової війни. Напис «Вічна слава героям!», на бетонних плитах написані імена полеглих воїнів. Брали участь у війні в Афганістані два брати – Віктор і Василь Козарізи. Церква Різдва Пресвятої Богородиці побудована з дерева 1900 року. Обряд греко-католицький. Громада УГКЦ зареєстрована в 1992 році. Священник – Микола Малярчук. 1998 року зареєстровано громаду УАПЦ, яка збудувала церкву, освячену в 2000 році. Священник – Петро Фурик. Храмове свято 21 вересня – день Різдва Пресвятої Богородиці. Цвинтар один. До 1900 року в селі не було школи, зате було дві корчми, які проіснували до 1939 року. З 1902 року почала працювати рільнича, потім початкова школа, де працював один, а потім два вчителі. З 1951 року – семирічна, з 1960 року – восьмирічна школа, тепер ЗОШ І-ІІ ступенів (9 класів). В 1990 році розпочалось будівництво нової двоповерхової школи на 268 учнівських місць з класами-кабінетами, актовим і спортивним залами, їдальнею. 1 вересня 1999 року школу здали в експлуатацію. Тепер тут навчається 147 учнів, працює 17 учителів. Опалення центральне, газова котельня, є 5 котлів. Директор школи – Марія Семчук, очолює школу з 1985 року. Є дитячий садок (завідуюча Тетяна Кмець). В 1968 році побудовано клуб на 250 місць (завідувач Михайло Надурак). Працюють гуртки: драматичний, якому в 1998 році присвоєно звання народного, вокальний, хоровий, художнього слова. Сільська бібліотека розміщена в приміщенні клубу (завідуюча Любов Будейчук), книжковий фонд – 9600 примірників. ФАП розміщено в оренд

@Загайпіль@

содруга ᛟ ᛉ ДЕТИ ВЕЛЕСА ᛣ ∀ юж.Урал. Содружество Дети Велеса (содруга Дети Велеса).
Содруга Дети Велеса была основана на добровольных началах группой единомышленников в предверии Сварожьего дня 28 кресеня/июня-месяца лета 2014 от н.х.л. на южном Урале.
Содруга Дети Велеса НЕ является организацией и НЕ занимается политической, коммерческой или какой-либо другой деятельностью, связанной с личной выгодой каждого его участника.
Содруга занимается возрождением, сохранением и приумножением духовного исторического и культурного наследия наших предков. В частности, частичная реконструкция и проведение традиционных народных праздников и обрядов в соответствии с требованиями современности.

содруга ᛟ ᛉ ДЕТИ ВЕЛЕСА ᛣ ∀ юж.Урал