Описание
Чернеча Слобода - село, центр
сільської ради.
Розташоване за 28 км від
районного центру м. Буринь.
Найближча залізнична станція -
Путивль, за ЗО км.
Площа населеного пункту - 748
га.
Населення - 1407 осіб на
01.01.2012р.
Кількість дворів - 540 на
01.01.2012р.
День села - 07 липня (на Івана
Купала).
Село Чернеча Слобода виникло
в II половині XVII ст. У період
Визвольної війни 1648-1657
років з Правобережної України,
не бажаючи бути ополяченими
та окатоличеними, на землі
нашого краю переселяється
цілими родинами велика
кількість селян, міщан, козаків.
Є відомості про те, що у селі
Хохітва Богуславського району
Київської області у ті давні часи
у яру, що мав назву Чернечий,
стояв монастир Різдва
Богородиці. Належав він
Києво-Печерській Лаврі і
заселений був, звичайно ж,
монахами, що сповідували
православну віру. Та й вони
змушені були втікати, бо
монастир захопили ченці-
василіани, які прагнули
насаджувати, поширювати далі
на схід католицьку віру.
Монахи-втікачі з
Правобережжя осіли саме на
території Смілянщини. Цьому
сприяв архімандрит Інокентій
Гізель (бл. 1600-1683рр.), що в
свій час був очільником Києво-
Печерської лаври. Спочатку
гетьман Іван Брюховецький
видав Універсал на передачу
містечка Смілоє з чотирма
селами Києво-Печерській Лаврі,
а пізніше і сам цар Олексій
Михайлович дає на це
стверджувальну Грамоту. І.
Гізель заселяв ченцями-
втікачами із Правобережжя ці
землі, тому і назва села --
Чернеча Слобода.
Очевидно, що виникло село на
необжитих землях, які мали
назву "дикого поля". Неподалік
села ще й до сьогодні
збереглася археологічна
пам'ятка "Могила Колядиха". На
стародавніх картах вона
позначена "Курган Колядиха".
Та тільки підвищення, хай
навіть невеличкого, там немає,
а, навпаки, є певне крутосхиле
заглиблення на поверхні. Є
думка, що урочище "Могила
Колядиха" - це залишки
відрізку «Змієвих валів», про
що зазначає краєзнавець О.
Капітоненко, посилаючись на
праці вчених М. Курінного, Л.
Падалки та Ю. Моргунова. Так
як ці оборонні споруди були
зведені сотні років тому, то не
виключено, що саме вони
послужили основою для
встановлення у 1644-1645 рр.
межового знаку при розділенні
пограничних земель між Річчю
Посполитою та Московською
державою. Членом комісії по
встановленні кордону в
нашому краї був лубенський
староста Якуб Коляда, тому й
досі в народі називають
"Колядихою" цю могилу-
курган-знак, яка знаходиться за
9 км. на північний захід від
Чернечої Слободи.
Раніше село мало назву
Слобода Монастирська, про що
є свідчення у Лаврських
архівах. А в книзі Афанасія
Шафонського "Черниговское
поместное описание" є такий
документ, як "Скарга
архімандрита Зосима" за
1763р., в якій він описує, що
путивльський поміщик
Салтиков, а пізніше Черепов,
біля межі, що колись розділяли
Велику Росію від Малої,
неодноразово вели суперечки,
які часто закінчувались
кривавими побоїщами.
