Поиск
Частное сообщество

Частное сообщество

Подписчики: нет данных
ID: 53726369

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

частное

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

buongiornoomsk

ГуЛяньЯВ ГРоДнО+++ПолЪзА. Славянские праздники. Народные праздники. Народные танцы. Игры, хороводы. Ведические обычаи и обряды и т.д

ГуЛяньЯВ ГРоДнО+++ПолЪзА

фольклорний ансабль Джерело (м.Рівне). Фольклорний гурт „Джерело”
Кафедра музичного фольклору
Інститут мистецтв
Рівненський державний гуманітарний університет
Керівник Раїса Цапун
У 1987 р. на кафедрі народно-хорового співу Рівненського державного інституту культури Раїсою Цапун та Іваном Синельниковим створено фольклорний гурт “Джерело”. Цей творчий колектив з дня створення є володарем Гран-прі Всеукраїнського фестивалю “Лесина пісня” у Луцьку (1988), лауреатом міжвузівського фестивалю самодіяльної творчості студентів у Миколаєві (1987), Республіканського радіоконкурсу “Нові імена” у Києві (1989), Всеукраїнського пісенного фестивалю “Повстанські ночі” у Рівному (1997), Міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури “Древлянські джерела” у Рівному (1998, 2005), Міжнародного фольклорного фестивалю “Коломийка - 1998” і “Коломийка - 2000” (Івано-Франківщина), Слов’янського фольклорного фестивалю “Коляда” у Рівному (1999,2006), Всеукраїнського фестивалю гумору “Лауреат Нобельської премії” у с. Нобель Зарічненського р-ну Рівненської обл. (2003,2005,2007/гурт „Джерело”, “Жайвір”, дует“Намистечко”), Міжнародного фестивалю молодіжних фольклорних колективів “Красная горка” у Брянську /Росія, 2006/, Міжнародного фольклорного фестивалю національних культур “Поліське коло” у м.Чернігові (2007), дипломантом Слов’янського фольклорного фестивалю “Коляда” у м. Рівне (1996, 2002, 2004), Міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури “Древлянські джерела” у Рівному (2003, 2004, 2007,2010), Міжрегіонального фестивалю хорового мистецтва “Великодні піснеспіви” у Рівному (2003, 2004), Міжнародного фестивалю весільної трвадиції „Рожаниця” у с. Бобриця Київської обл.(2010), учасником Міжнародного фестивалю народної музики у Сопоті (Польща, 1990), фестивалю “Польсько-українські музичні зустрічі” на Підляшші (Польща, 2003), фестивалю «На Івана, на Купала» на Підляшші (Польща, 2010); відбіркового туру ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики „Червона рута” у Рівному 2010),творчого звіту фольклорних колективів Рівненщини на ВДНГ у Москві (1988), концерту міжнародної наукової конференції “П.П.Сокальський і музична фольклористика” у Києві (1988), фестивалю етнічної культури „Галас-2006” у Острозі (2006), фестивалю пісенно-музичного мистецтва „Різдвяні піснеспіви”у Рівному (2005, 2008, 2009, 2010, 2011). Всеукраїнського фестивалю гумору “Лауреат Нобельської премії” у с. Нобель Зарічненського р-ну Рівненської обл.(2008)
Участь у телепередачах Українського комітету по радіо і телебаченню м. Київ «Відеомлин» (1990), «Сонячні кларнети (1990), «Веснянки Рівненщини (1990), «Щедрий вечір (1990).
Проведено ювілейні концерти фольклорного гурту „Джерело” з нагоди його 10-ти річчя (1997), 15-ти річчя(2002), 20-ти річчя (2007). За результатами творчої діяльності управлінням культури Рівненської облдержадміністрації та управлінням культури і туризму Рівненського міськвиконкому фольклорний ансамбль “Джерело” нагороджений сертифікатами “Кращий фольклорний колектив 2005 та 2006 року”. А гурт “Жайвір”/кер.Раїса Цапун/ – нагороджений сертифікатом “Кращий фольклорний колектив” 2005 року та автентичний дует у складі Ірини Бородійчук та Наталки Корчевської (учасниці „Джерела”) – нагороджений сертифікатом «Кращий автентичний дует 2006 року». Учасниками гурту відтворені давні народні обрядові традиції Рівненського та Житомирського Полісся. Із весільного обряду відтворено „Коровай”,”Вінкоплетини”, „Розплітання коси”, „Викуп молодої та пришивання квіток”, „Ділення короваю”, Перезов”. Серед календарно-обрядових звичаїв відтворено весняний обряд „Турмаса”, веснянки та весняні ігри, гаївки, троїцький обряд „водіння Куста”, купальський та жниварський обряди, колядки та щедрівки, обряд «Поколядщина». Багато в репертуарі жартівливих, родинно-побутових та соціально-побутових пісень. Репертуар записаний керівником та учасниками гурту.

фольклорний ансабль "Джерело" (м.Рівне)

УкраЇнцІ ОФІГЕННІ. Я - Українець. Це звучить гордо. Дана група для тих українців, які є патріотами своєї країни. Для тих, кому наша Батьківщина небайдужа. Ми любимо Неньку Україну!
Мета цієї группи виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки-України, ознайомлювати з народними звичаями, традиціями і обрядами.
Рідне слово
Україна, оспівана в піснях,
Батьківщина, оповита в переказах -
Це все наша рідна земля,
Це все воля наша, твоя і моя.
Вона буде завжди моє серце вести,
І в дорогу далеку,
І в тяжкії часи.
І з цим словом великим своїм,
Я піду на самі важчі шляхи.
Ніхто не зганьбить слова мого,
Бо країна це наша, і ми тут живемо!

УкраЇнцІ ОФІГЕННІ

Иосиф ТРЕР (Дмитриев). Иосиф Александрович Дмитриев (Иосиф Трер)
(27.06.1947, дер. Юськасы, Цивильский район, Чувашская АССР, РСФСР, СССР — 20.11.2018).
После ухода из театра И. Трер заинтересовался архетипами чувашской мифологии и истинной чувашской веры (дохристианского чувашского монотеизма), и в его стихотворениях мы часто можем встретить его собственные реконструкции тех или иных чувашских архетипов.
Его стихи зачастую можно воспринимать как авторское переложение чувашских молитвословий, языка заклинаний, заговоров, проклятий и т. д. В начале 90-х, когда в Чувашии, как и повсеместно в национальных республиках России, активизировались национальные процессы и само национально-демократическое движение, И. Трер посредством поэтического слова, участия в дискуссиях, акциях был одним из последовательных сторонников того, что не совсем удачно называлось „национальным возрождением“.
„Возмутителей спокойствия“ было не так много на чувашской политической и культурной авансцене, но Трер был среди них. Он все глубже открывал для себя истоки чувашской веры и в конце 1993 года даже участвовал на радио и телевидении в дебатах с православными священниками по вопросу о вере.
Публиковались его стихотворения в чувашской периодике. Его поэзия как бы развивалась между полюсами открытого исповедального лиризма и заклинательного слова жреца-шамана.
Как исследователь народного и профессионального театрального творчества, он опубликовал в 1998 г. монографию „Этнотеатральные формы в чувашском обряде“. Живое (звучащее) поэтическое слово, сопровождаемое пением чувашских народных песен, — это тот жанр публичного действа, в котором И. Трер не знает себе равных. Иосиф Трер — это разнообразная личность. Игра как язык определяет эту множественность творческих перевоплощений (актер, режиссёр, поэт, певец, религиовед, шаман?) Трера как чувашского культурного героя нашего времени.
— Хузангай А. П. Между Сциллой и Харибдой: проект будущего для культуры чувашской нации // Республика. – 2001. – 28 нояб. (№ 95—96). – С. 11

Иосиф ТРЕР (Дмитриев)

Трио Царские очи. Состав: Светлана Конкина, Елена Башлакова, Павел Казанский
Профессиональные музыканты. Участники трио имеют большой исполнительский опыт на площадках города, области и России.
В репертуаре коллектива
• народные
• стилизованные
• авторские песни.
Название коллектива соответствует колоритному и зажигательному характеру его участников.
Изюминкой коллектива является способность участников работать сольно и проводить мероприятия в русском формате (свадьбы, выкупы, обряды)

Трио "Царские очи"